Хороший. Поганий. Я — той, у кого є ШІ

Люди люблять сперечатися про штучний інтелект. Він хороший? Небезпечний? Етичний? Його можна виявити? Йому бракує людського дотику? Я вважаю, що ці дискусії часто звучать як суперечки з іншої епохи. У певний момент філософські дебати перестають мати значення. Важливо, хто тримає інструмент. ШІ стає саме таким інструментом. Не просто ще однією технологією, а примножувачем людських можливостей. Ті, хто навчиться з ним працювати, рухатимуться швидше, більше експериментуватимуть і створюватимуть речі, для яких раніше були потрібні цілі команди. Тим часом інші й далі сперечатимуться, чи є інструмент досконалим, автентичним або «достатньо людяним». Історія зазвичай не винагороджує тих, хто найдовше обговорює інструменти. Вона винагороджує тих, хто першими навчається ними користуватися. У цьому сенсі майбутнє може звучати дуже просто: Хороший. Поганий. Я — той, у кого є ШІ.